💔 ВОЛОЧИСЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ ІЗ ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ ТАРАСОМ ІВАСЕЧКОМ

Сьогодні Волочиська громада схилила голови у глибокій скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу нашого земляка, мужнього Захисника України Тараса Валентиновича Івасечка.
Тарас Івасечко народився 27 серпня 1993 року в місті Волочиську, де минули його найкращі роки. Навчався у Волочиській ЗОШ №1, згодом перейшов до Волочиського НВК, який успішно закінчив у 2011 році.
Тарас завжди був щирим та відкритим. Свою невгамовну енергію та артистизм він присвятив мистецтву танцю, віддавши йому 9 років життя. Мав дивовижну рису — незмінну, щиру усмішку на обличчі. Він умів любити життя й ділитися цим світлом з кожним, хто був поруч.
Своє майбутнє Тарас пов’язував із мирною працею. Після школи вступив до Тернопільського національного економічного університету за фахом «Управління готельним та ресторанним бізнесом, організація сервісу та міжнародного туризму».
Згодом працював у Польщі, але любов до рідного дому завжди кликала назад. У 2019–2020 роках проходив службу за контрактом у м. Хмельницькому. Після завершення контракту знову виїхав за кордон. Проте, коли над Батьківщиною нависла смертельна небезпека, він не зміг залишатися осторонь — у 2022 році повернувся в Україну та без вагань пішов добровольцем на фронт.
Під час виконання бойових завдань отримав п’ять важких контузій. Пів року тривалого лікування та виснажливої реабілітації не зламали його дух. Справжній воїн, він повернувся до свого батальйону, щоб продовжити боротьбу.
Війна змінювалася, і Тарас змінювався разом із нею, опановуючи новітні технології.
На жаль, 31 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання зв’язок із Тарасом обірвався... Його земне життя згасло у запеклому бою за волю України.
За мужність, незламність духу та жертовність воїн Тарас Івасечко відзначений високими державними та відомчими нагородами: нагрудним знаком «За відданість державі», медаллю «Захиснику Вітчизни», медаллю «Ветеран війни», почесним нагрудним знаком «Золотий Хрест».
Він недолюбив, недомріяв, недотанцював свій життєвий вальс тут, на землі, але виборов право на вічну пам’ять.
Тарас мав безліч друзів, був неймовірно життєрадісним, любив футбол і понад усе мріяв про Перемогу.
Саме таким — світлим, відважним та сповненим життя — Тарас Івасечко назавжди залишиться в серцях громади та всієї України.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам Тараса. Розділяємо ваш невимовний біль і схиляємо голови у скорботі.
🕯 Світла пам'ять і вічна шана Герою!
Герої не вмирають! 🇺🇦
Коментарі
Ще ніхто не коментував. Будьте першим.
Увійдіть, щоб коментувати
Коментарі пишуть мешканці під своїм імʼям — так менше ботів і образ.