Війна забрала ще одне життя

Сьогодні знову трагічна новина, яка ріже болем серце земляків. У Вічність громада провела у цей день ще одного воїна — земляка Олександра Шведюка, жителя села Вербка Мурована.

Олександр народився 26 жовтня 1987 року у селі Вербка Мурована. У рідному селі зростав, навчався у місцевій школі. А по її закінченню вступив на навчання до Хмельницького національного університету, обрав спеціальність економіста. Коли уже отримав диплом, пішов до армії — проходити строкову військову службу. Юнак був працьовитим та умів усе робити по господарству, бо зростав у родині, де було троє синів. Хлопці допомагали матері, бо ж батько рано помер. А ще Сашко любив техніку, природу, рідне село. Після армії хлопець пішов працювати до обласного центру. Трудився на підприємствах, а потім поїхав на заробітки за кордон. Через деякий час повернувся до отчого дому, проживав із матір’ю, став для неї надійною опорою та підтримкою.

До лав Збройних Сил України Олександр Шведюк приєднався в кінці березня 2025 року. До рідних телефонував, завжди хвилювався за маму. Коли ж взимку того ж року сім’я отримала страшну звістку, що Олександр зник безвісти, материнське серце не витримало — жінка померла у січні 2026 року. До цього часу брати із сім’ями сподівались на чудо. Але цього не сталося. Брат Володимир, який теж служив у Збройних Силах України, перебував на Запорізькому напрямку та був поранений, розповідає про Сашу, ледь стримуючи сльози: «Він завжди допомагав моїй дружині та дітям, коли я служив. Та він усім допомагав, хто звертався. Люди у селі його щиро поважали, мав багато друзів, Сашу брали за хрещеного батька. Словом, усе ж, як у людей. Доброта, працелюбність та людяність головні риси його характеру».

Зустрічали Героя у центрі громади живим коридором, схиливши перед жертовністю воїна коліна і серця. Чин панахиди звершили священики ПЦУ під очільництвом благочинного Ярмолинецького округу о. Миколая Ковалика.

Ярмолинецький селищний голова Андрій Шутяк висловив щирі співчуття усім рідним та близьким Героя, вшанував його подвиг.

Вийшли підтримати сім’ю Олександра родини безвісти зниклих та військовополонених, від їхнього імені виступила голова БО «Волонтер Ярмолинеччини» Наталія Беренда.

Усі присутні попрощались із воїном — земляком, піднісши його пам’яті яскраві осінні квіти.

Місцем вічного спочинку Олександра Шведюка стало кладовище у рідному селі Вербка Мурована.

Хай світла душа воїна знайде у Вічності Царство Небесне. А земляки пам’ятатимуть ім’я Олександра і дякуватимуть йому за життя.

Першоджерело · Ярмолинецька селищна територіальна громада (сайт)