Інформація Управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці України

Державна служба України з питань праці

Президент України підписав Закон «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі»

Це визначальний момент для України. Для працівників і роботодавців, для всіх, хто прагне, щоб збереження життя і здоров’я людини було основою кожного рішення на робочому місці.

Для Держпраці та всіх, хто працював над Законом, це результат багаторічної роботи, фахових дискусій і пошуку рішень. Дякуємо кожному, хто долучився до його підготовки та ухвалення, представляв інтереси працівників і роботодавців, ділився досвідом та надавав експертні пропозиції.

Закон закладає основу для розвитку культури запобігання професійним ризикам. Її зміст зрозумілий: вчасно побачити небезпеку, оцінити ризик і вжити заходів, щоб людина не зазнала травми чи шкоди здоров’ю.

Для працівника це означає увагу до реальних умов його роботи, розуміння небезпек та участь у питаннях власної безпеки. Для роботодавця — системну роботу із запобігання ризикам як частину щоденного управління.

Закон набере чинності через шість місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Його підписання не означає негайного переходу на нові правила. Попереду підготовка до їх упровадження, а чинні вимоги охорони праці продовжують діяти.

Водночас покращувати безпеку можна вже сьогодні: переглядати організацію робіт, виявляти небезпеки, навчати працівників і враховувати їхній досвід.

Практичні матеріали Держпраці на допомогу працівникам, роботодавцям і фахівцям з охорони праці зібрані на порталі https://safe.pratsia.in.ua/.

Підписання Закону відкриває наступний етап спільної роботи. Його результат має бути відчутним у повсякденному житті: безпечніші робочі місця, збережене здоров’я і люди, які повертаються додому після роботи.

Державна служба України з питань праці

Уявімо ситуацію: після нещасного випадку фахівець складає повідомлення. Як нічого не пропустити й не втратити важливу первинну інформацію, якщо окремі відомості про потерпілого ще уточнюються?

В інтерактивному помічнику можна послідовно внести відому інформацію, а там, де це передбачено, позначити відсутні відомості як невідомі та сформувати документ для перевірки й подальшого надсилання.

Водночас варто звірити строки повідомлення: очікування уточнень не повинно призвести до їх пропуску.

Скористайтеся підказками: https://safe.pratsia.in.ua/accident-investigation/assistant/.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

Запитання: Працівник не з'являється на роботі та не виконує свої обов’язки з 2023 року. Чи має право роботодавець звільнити його за п. 8³ ч. 1 ст. 36 КЗпП України (відсутність інформації понад 4 місяці поспіль), якщо зараз між ними триває судовий спір?

Відповідь: НІ, таке звільнення буде незаконним.

Юридичне обґрунтування: Застосування пункту 8³ частини 1 статті 36 КЗпП України можливе лише за одночасної наявності двох умов:

1. Фізична відсутність працівника на роботі понад 4 місяці поспіль.

2. Повна відсутність у роботодавця будь-якої інформації про причини такої відсутності.

Сама по собі відсутність людини на робочому місці не є достатньою підставою для звільнення за цією нормою. Ключовий фактор — відсутність зв'язку та інформації.

Чому наявність судового спору унеможливлює таке звільнення?

Якщо між роботодавцем і працівником триває розгляд справи у суді (наприклад, щодо оскарження призупинення дії трудового договору, стягнення зарплати чи дисциплінарних стягнень), це підтверджує наявність офіційної комунікації.

Роботодавець отримує судові повістки, матеріали справи та володіє інформацією про правові претензії і місцеперебування працівника.

За таких обставин стверджувати про «відсутність інформації про працівника» правових підстав немає.

Резюме для роботодавця: Видання наказу про звільнення за п. 8³ ч. 1 ст. 36 КЗпП під час судового процесу є безпідставним. У разі оскарження суд guaranteed визнає таке звільнення незаконним, оскільки умова «інформаційного вакууму» була порушена.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

До застосунку «Інтерактивний інспектор» звернулася пані Олена — бухгалтерка з досвідом, яка після хвороби та реабілітації повернулася до роботи, пересуваючись у кріслі колісному.

Жінка зберегла професійні навички та мала бажання працювати. Проте з перших днів виникли проблеми з доступністю: кабінет розташовувався на другому поверсі приміщення без ліфта, а вхід не був облаштований. Олені щодня доводилося звертатися по допомогу до колег.

Згодом керівник запропонував працівниці перейти на віддалену роботу, а згодом перевестися на іншу посаду з нижчим рівнем заробітної плати, мотивуючи це тим, що їй складно виконувати попередні обов'язки.

Не погодившись із таким рішенням, Олена звернулася за консультацією до Держпраці.

Правова позиція та роз'яснення: Інвалідність не може бути підставою для обмеження трудових прав. Фахівці роз'яснили роботодавцю norm законодавства:

• Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (ст. 2, 17, 17¹) забороняє дискримінацію за ознакою інвалідності та зобов'язує роботодавців вживати заходів для розумного пристосування робочих місць під потреби працівника.

• Кодекс законів про працю України (ст. 2¹) гарантує рівність трудових прав усіх громадян і з абороняє дискримінацію у сфері праці.

Результат: Після проведених консультацій роботодавець змінив підхід. Замість переведення чи звільнення сторони узгодили облаштування робочого місця Олени на першому поверсі та забезпечення вільного входу до приміщення. Працівниця залишилася на своїй посаді.

Держпраці нагадує роботодавцям: рівність у трудових відносинах — це не просто слова підтримки, а створення реальних і доступних умов праці для кожного фахівця.

Першоджерело · Яськівська громада — стрічка новин сайту ради