Єланецька громада провела в останню земну дорогу Захисника України Максима Лєсковця

Сьогодні, 9 листопада, Єланецька громада знову схилила голови у глибокій скорботі. Жителі громади зустріли живим коридором шани та провели в останню земну дорогу нашого земляка, Захисника України Максима Олександровича Лєсковця, який після двох років невідомості повернувся додому «на щиті».

Максим народився 8 квітня 2003 року в селі Водяно-Лорине. Тут минули його дитинство та юність, тут жили найдорожчі йому люди. Він зростав у люблячій родині, був турботливим сином, надійною опорою для батьків, добрим старшим братом, вірним другом і коханою людиною для своєї нареченої.

Після закінчення школи Максим навчався у професійному аграрному ліцеї, де здобув професію тракториста. Мріяв працювати на рідній землі, будувати власне майбутнє, створити сім'ю. Але війна змінила його життєвий шлях.

Під час проходження строкової військової служби він зустрів повномасштабну війну. Коли постав вибір, Максим не залишився осторонь — свідомо підписав контракт, взявши на себе відповідальність за захист рідної землі, своєї родини та кожного з нас.

26 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області зв'язок із Максимом обірвався. Відтоді він вважався зниклим безвісти.

Розпочалися довгі місяці болісного очікування. Рідні не втрачали надії, шукали, вірили, робили все можливе, аби дізнатися долю Максима. Мама до останнього відмовлялася приймати найстрашніше. Але, на жаль, надія на диво не справдилася…

Сьогодні Максим повернувся додому. Повернувся на рідну землю, яку захищав, до села, де народився і виріс, до людей, які чекали на нього.

Найважчі слова сьогодні адресуємо батькам Героя — Олександру Павловичу та Людмилі Петрівні. Жодні слова не здатні втамувати біль втрати дитини. Низько схиляємо голови перед вашою мужністю, терпінням і безмежною батьківською любов'ю. Розділяємо ваше горе, сумуємо разом із братами Денисом і Сашком, нареченою Іриною, усіма рідними, близькими та друзями Максима.

Єланецька громада втратила ще одного свого сина — молодого, відважного Захисника, який віддав життя за Україну, її свободу і незалежність, за наше майбутнє.

Дякуємо батькам за виховання сина, який став на захист Батьківщини. Його мужність, відданість і жертовність назавжди залишаться в нашій пам'яті.

Поховали Захисника на Центральному кладовищі в селі Водяно-Лорине з усіма військовими почестями.

Низький уклін тобі, Герою! Вічна пам'ять і вічна слава!

Першоджерело · Єланецька селищна рада